Українська Фарма vs COVID-19 — до чого закликають українські виробники?
Поширення коронавірусної інфекції та боротьба з нею — питання, що найбільше обговорюють в усіх куточках планети представники всіх сфер діяльності. Кожна країна опинилася в ситуації, коли розраховувати варто тільки на себе, адже експорт життєво важливих товарів зупиняється чи обмежується з огляду на те, що необхідно в першу чергу забезпечити потребу власних громадян. Проте найбільші виклики, звичайно ж, сьогодні стоять саме перед системами охорони здоров’я, які мають забезпечити реактивне реагування на цю проблему та, в то й же час, не забувати про пацієнтів зі «звичайними хворобами». Так, 2 квітня українські фармацевтичні виробники, компанії — члени Асоціації «Виробники ліків України» (АВЛУ) у ході онлайн-пресконференції виступили з ініціативою щодо розробки та впровадження комплексної програми з фармацевтичної безпеки України, яка дозволить врятувати від дефіциту лікарських засобів, викликаного пандемією.
Петро Багрій, президент АВЛУ, наголосив, що в такий скрутний для всієї планети час, коли пандемія коронавірусу крокує по земній кулі, гострий виклик стоїть перед глобальною фармацевтичною промисловістю щодо забезпечення потреб населення в лікарських засобах. І українська фармпромисловість — не виняток. Цей виклик, за словами спікера, пов’язаний з дефіцитом активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) та препаратів, що наростає, підвищеним попитом на деякі групи лікарських засобів, і можливістю оперативного реагування Фарми на ці проблеми. «Українська фармацевтична промисловість досить розвинена. Не секрет, що 75% лікарських засобів в Україні — власного виробництва. Але в той же час, у зв’язку з тим, що сьогодні зупинена робота багатьох підприємств, у тому числі тих, що виробляють АФІ, різні комплектуючі та допоміжні матеріали, здійснюють логістику, виникає багато ускладнень. Тому сьогодні було б дуже доречно сформувати штаб із залученням експертів чи то при Уряді, чи при Офісі Президента, аби спланувати роботу таким чином, щоб можна було допомогти вітчизняним виробникам справитися з цими викликами та забезпечити населення України лікарськими засобами», — відмітив П. Багрій.
Любов Вишневська, голова правління приватного акціонерного товариства «Індар», звернулася перш за все до людей, що живуть з цукровим діабетом. «Усі, у кого є препарат інсуліну виробництва компанії «Індар», не мають турбуватися про те, що завтра препарату не буде. У нас є достатньо сировини, матеріалів та вже виробленої продукції. Тому ніяких складнощів виникнути не повинно. Тож прошу не звертати уваги на новини у ЗМІ, що стосуються інших країн, та не панікувати», — підкреслила Л. Вишневська.
Також, за словами спікера, за інформацією, отриманою від головного санітарного лікаря країни, найбільша кількість хворих на COVID-19 та летальних випадків внаслідок цієї хвороби спостерігається саме серед осіб, у яких діагностовано цукровий діабет. У зв’язку з цим компанією прийнято рішення на безоплатній основі забезпечити всі стаціонари і реанімації інсуліном для надання першої невідкладної медичної та стаціонарної допомоги у разі необхідності на період епідемії. Для того, щоб отримати гуманітарну допомогу, необхідно звернутися з листом на електронну пошту компанії і протягом 2 днів буде здійснена доставка безпосередньо в лікарню.
«Що стосується фармацевтичної промисловості в цілому та проблем, з якими ми зіткнулися сьогодні. Так, на мою думку, необхідно відмінити квотування спирту без акцизу. Тому що квотування навіть у звичайний період, а не в період епідемії, є практикою «кам’яного віку» чи «позавчорашнього дня». Виробники, що мають відповідну ліцензію, повинні отримувати спирт без акцизу в необхідній кількості для виготовлення лікарських засобів у достатній кількості і відповідно рапортувати регуляторним органам щодо кількості вироблених препаратів. Особливо це актуально зараз, коли є дефіцит ізопропилового спирту та його ціна виросла в 9 разів на світовому ринку. Це питання, що, на мою думку, треба вирішувати досить швидко», — зазначила Л. Вишневська.
Ще однією важливою проблемою, на думку доповідача, є проблема реєстрації субстанцій для виробництва ліків. Так, уже відзначалося, що на сьогодні існує дефіцит деяких субстанцій та неможливість їх постачання. Тому, на думку Л. Вишневської, необхідно відмінити реєстрацію субстанцій та перейти до європейської процедури, за якою реєструється лікарський засіб разом із субстанцією. Це дасть можливість нівелювати той дефіцит, що існує на сьогодні.
«Також необхідно вести прямі перемовини з виробниками та постачальниками АФІ зарубіжного виробництва, що заборонені сьогодні до експорту (наприклад з Індії, Китаю) на рівні керівництва нашої держави задля вирішення проблеми з їх наявністю в Україні. Тому що тих зусиль, що докладають сьогодні виробники, недостатньо. Тож потрібно вирішувати питання щодо субстанцій, експорт яких заборонено з Індії, Китаю та частково Великобританії» — підкреслила Л. Вишневська.
Також спікер зазначила, що однією з найголовніших проблем, що наболіли, звичайно ж, є прийняття закону про лікарські засоби. Адже неприйняття його загалом гальмує розвиток фармгалузі, а в період епідемії це питання стоїть особливо гостро.
Дмитро Деркач, генеральний директор ТОВ «Юрія-Фарм»: «На сьогодні надзвичайно важливо об’єднати зусилля. Мова йде про об’єднання зусиль науки, медицини, фармацевтичної промисловості і держави. Усім відомо, що специфічні ліки проти COVID-19 не винайдено на сьогодні. Над протоколами лікування, що існують, мабуть, також ще варто попрацювати. Що ми сьогодні маємо? На мою думку, надалі буде розвиватися тренд антиглобалізації. Кожна країна відстоює свої інтереси в першу чергу. І ми маємо нарешті зрозуміти, що розраховувати і чекати на допомогу від іноземців, на мою думку, не варто. Звичайно, ми маємо зважати на той досвід, який отримують інші країни. Ми свого часу недооцінили професію медика і зараз по суті молимося на тих медичних спеціалістів, які залишилися та стоять на передовій боротьби з пандемією. Так само ми ризикуємо недооцінити зараз медичну науку України і фармпромисловість. Ми вже стикаємося з проблемами та, очевидно, відчуємо їх більш гостро надалі. Це проблеми, про які говорили мої колеги: доступ до сировини, наприклад. Адже ми маємо чітко розуміти, що той самий Китай буде забезпечувати в першу чергу сировиною себе, Європу, США, а потім вже нас. І постає питання: а що робити? Чекати? Чи ми все ж будемо чути, стимулювати, дослухатися до хоча б якихось ініціатив, які пропонує медична наука в тих реальних умовах, що є сьогодні? Тому, завершуючи, хочу закликати бути максимально налаштованими на об’єднання та звертаюся до держави з проханням стимулювати і заохочувати ініціативу вітчизняної галузі в пошуку вирішення тих проблем, що існують сьогодні».
Олександр Чумак, директор торгового дому «Інтерхім», також підтримав колег та додав, що в Україні існує надпотужна фармацевтична галузь. Сьогодні стало вже зрозуміло для всіх, що вона є основою національної безпеки нашої країни. В умовах, коли у всьому світі кожна країна сама за себе, українська фармгалузь перейшла на режим повного задоволення потреб у ліках. За словами О. Чумака, варто пам’ятати, що люди хворіють не тільки на коронавірус. І потреба в усіх інших «звичних» препаратах також залишається. Вітчизняна фармгалузь з цим питанням, на його думку, впорається і задовольнить потреби українців на 100%, а якщо знадобиться, то і більше. «Хочу зауважити, що останніми роками фармгалузь заганялася в кут протекціоністськими та іншими методами. Ті умови, що ми маємо сьогодні, є дискримінаційними щодо вітчизняної фармгалузі. Так, для виходу лікарського засобу на український ринок ми витрачаємо не лише величезну купу коштів, а й час. Це рік і більше. У сьогоднішніх надскладних умовах коронавірусної пандемії я закликаю розв’язати руки фармгалузі і дати можливість запровадити ті інструменти, які дозволять у короткий час достатньо швидко налагодити виробництво ліків у нашій країні. Саме тих препаратів, яких не вистачає у всьому світі. Великі фармацевтичні компанії, що є соціально відповідальними, пішли на те, щоб зняти патенти на ліки, що застосовують для боротьби з коронавірусом. І це все достатньо швидко може бути вироблене в нашій країні. Але. В країні не існує процедури, за якою вихід цих препаратів у обіг відбувався б достатньо швидко», — підкреслив О. Чумак.
Також він наголосив, що в сучасних умовах треба робити швидкі кроки і розробляти механізми для врегулювання цих питань. Крім того, спікер зазначив, що в країні існують та багато років використовуються вже свої лікарські засоби, які довели ефективність у боротьбі з вірусами. «Закликаю Уряд, профільний Комітет Верховної Ради України, МОЗ. Усі працюють у надрежимі. Зазначені питання необхідно врегулювати негайно: прийняти закон про лікарські засоби, який дозволить українській фармацевтичній галузі стати на рельси та чітко і швидко вирішити поставлені виклики. Також необхідно запровадити процедуру пришвидшеного виходу на ринок препаратів, що сьогодні рекомендовані у світі для боротьби з коронавірусом, та які ми можемо виробляти задля задоволення потреб українців. Необхідні конкретні кроки з боку керівництва держави, а не тільки посили щось робити», — завершив свій виступ О. Чумак.
«Пандемія COVID-19 продемонструвала багато недоліків, що існують і в системі глобальної кооперації, і в готовності до епідемій і т.ін. Країни почали замикатися в собі. Багато країн вводять заборону експорту. І в цьому концепті ми повинні розуміти, що можемо покладатися лише на себе. Необхідні стратегічні плани розвитку медичної та фармацевтичної галузі, аби Україна була самодостатньою хоча б у нагальних потребах населення. Так, необхідно розвивати не тільки виробництво ліків, а й відновлювати виробництво субстанцій», — підкреслив Віталій Усенко, радник з медичних питань фармацевтичної компанії «Фармак».
За словами спікера, коронавірус коронавірусом, але необхідно не забувати, що люди продовжують хворіти і на серцево-судинні захворювання, і на цукровий діабет тощо. А дефіцит ліків за цими напрямами через пандемію також може підвищити показники смертності та летальності.
«В Україні необхідно ввести ті ж самі механізми виведення препаратів на ринок, що вже є в ЄС та США та називаються «співчутливе застосування» лікарських засобів. Це ситуація, коли експериментальні ліки без дозволу до офіційного використання за згодою пацієнта можна використовувати в клінічних цілях. Окрім того, у США є ще так званий «екстрений дозвіл на використання». Тобто регулятор визнає, що ці ліки ще розробляються, вивчаються і т.ін., але вони дозволені до використання на території даної країни в експериментальному полі. Той закон, що наразі прийнято для боротьби з COVID-19, не вирішує цієї проблеми. Адже в ньому йдеться про ліки, що затверджені та рекомендовані офіційними регуляторними органами. Але жодна з вищезазначених країн не рекомендувала вказані препарати, а зробила це за допомогою екстреного чи співчутливого доступу. Тому ініціатива АВЛУ щодо створення робочої групи — це важливий крок до організації структурованої комплексної програми розвитку галузі та захисту здоров’я українців», — зазначив В. Усенко.
На завершення пресконференції Л. Вишневська від імені всієї фармацевтичної промисловості України подякувала тим, хто стоїть на передовій боротьби з пандемією — фармацевтам та провізорам. Адже їхня робота є неоціненною в такий складний для всього світу період.
06.04.2020
